Про наше село«Стояла красива церква. Люди ходили до неї: молились, просили у Бога прощення за свої гріхи, вінчались та виконували різні релігійні обряди. Та в один прекрасний день церква зникла - провалилась. Від неї нічого не залишилось, а на її місці утворилось озеро. Воно було таке глибоке, що скільки людей намагалися знайти дно - не знаходили його: настільки воно було глибоке.»
Недалеко котив свої води Славутич. По Дніпру їздили чумаки по сіль у Крим із півночі. Для відпочинку вибирали Ясну гірку. «Де заночуєм?» – запитували вони один у одного. «Та на Ясній гірці», – такою була відповідь. До Києва ще далеко, ніч проводити на воді небезпечно, адже здавна в селах біля Києва: у Старих Петрівцях, у Нових Петрівцях завжди були охочі розбагатіти за рахунок інших і часто грабували проїжджих як на суші, так і на воді. А місце на Ясній гірці затишне.