Каталог статей

Зове у мандри вільний вітрограй...
Читай багато книг, щоб щось в житті збагнути,
Та чи знайдеш свою стежину - не питай,
Бо час життя назад не можна повернути.
Летять по небу вічні білі гультяї, гонимі вітром;
Хтось прагне заходу, хтось – сходу,
А ти люби свій край і береги свої,
І вільну пісню українського народу.
(І.М.Кожем'яка, 2006 )

Село Ясногородка. Українське наддніпрянське село кінця XIX – початку XX. 
У розміщенні селянських дворів вдало використано природний ландшафт. Село мало вигляд купкової або гніздової форми східнослов’янського поселення. Це стародавня форма, для якої було характерне розміщення осель групами, купками. «У семи хат вісім вулиць», – сміються над своїми селами жителі поселень такого типу. У Гоголя ми зустрічаємо вираз «Хати було побудовано врозсипну і не заключено в правильні вулиці» (село поміщиці Коробочки в «Мертвих душах»).

20-ті роки. Сподівання більшовиків на світову революцію не здійснились. Країну, виснажену революцією і війною, охопила соціально-економічна криза. Керівництво держави вирішило повернутись до політики «військового комунізму». Влада намагалася вирішити продовольче питання шляхом продрозверстки. Для реквізиції хліба у селян залучались війська. Але це був ризикований шлях, адже Червона армія на 77% складалась із селян.

У селі Ясногородка Вишгородського району Київщини дев'ять років працює приватний притулок для тварин ”Сіріус”. В даний час там живе більше 700 собак і котів. Частину тварин підібрали на вулиці волонтери, інших привозять господарі. Деякі собаки і коти самі знаходять шлях в притулок.